ОХМ: скільки доведеться чекати нового директора?


21 грудня, в один з останніх робочих днів поточного року, має відбутися чергова сесія облради.
Серед низки дуже важливих питань, як і завжди, є буденні, голосування по яких відбуваються зазвичай виключно заради дотримання процедури.
Серед них мали б бути й кадрові питаня, пов’язані з продовженням дії контрактів з керівництвом культурно-просвітницьких, навчальних, освітніх та позашкільних закладів, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, повноваження з управління якими делеговано обласній державній адміністрації.

Але, схоже, буденність – це не цього разу.
З огляду на тональність публікацій в регіональній пресі  про результати конкурсу на посаду директора Одеського Художнього Музею, на сесії буде спекотно й по цьому питанню також.

Здавалося б – відбувся конкурс.  Комісія визначила переможця.

Претензії до цих людей є?

DSCN0520DSCN0493

Ні, до конкурсної комісії начебто питань не має.
Результат конкурсу визнають всі.

Крім результатів конкурсу є сила-силенна аргументованих позицій відомих людей, кожний з яких є куди ближчий до культури, ніж вся профільна  комісія Одеської облради гуртом.

Нашвидкоруч:

Boris Yeghiazaryan,  український художник-графік, живописець та колажист

Вообще-то я был крайне удивлен, когда узнал, что Олександр Ройтбурд согласен идти в директоры Одесского музея. Я знаю, что Ройтбурд из тех думающих людей, которые понимают, что для развития любой страны очень важны музеи (об этом можно говорить очень много – буйный расцвет музеев в Польше и т.д.). Но, что он пойдет в директоры музея – вот это меня удивило. Я не понимаю, как он преодолел в себе ревнивость художника)

Александр ТопиловСтрасти вокруг Одесского художественного музея: как со скандалом выбирают нового директора

1. Появление именитого и публичного художника в конкурсе на должность директора музея может стать прецедентом, который послужит примером для других художников – выдвигайтесь, занимайте чиновничьи места и меняйте культурную ситуацию страны самостоятельно.

2. Состояние Одесского художественного музея, который со своей коллекцией мог бы стать гордостью города, но стал скорее болью. И это отличный символ общенациональной ситуации со всеми музеями.

3. Амбициозный, смелый, современный, экспериментальный подход: возможно, только с его помощью из провинциальных учреждений культуры музеи можно превратить в “культурные магниты как минимум национального значения”.

Сложно сказать, что будет с музеем, если новым директором станет Ройтбурд. На Саакашвили одесситы тоже возлагали много надежд. Будущее (или, если угодно, его отсутствие) более определенно, если директором останется Абрамов.

Борис Херсонский, поет, психіатр, перекладач:

Довольно давно я понимаю, что проблемы культуры в нашем городе во многом обусловлены тем, что ею управляет небольшая и очень сплоченная группа людей, что-то вроде семейного мелкого бизнеса или общества с ограниченной безответственностью. Я всех их знаю в течение десятилетий, начиная с советских времен. Они всегда были “при деле”. Когда кто-то из них упрекает одного из нас в том, что мы “легли под украинскую власть” мне просто смешно. Под какой только властью не лежали корифеи одесской культуры! Но – всегда выбирали власть местную и, что важно, власть реальную. Они легко меняли хозяев, даже если хозяева терпеть не могли друг друга. Потому что хозяева всегда ценят умение подчиняться и служить.
Я понял это, когда увидел в телепрограмме своего старого друга – высокого, породистого человека, который “обслуживал” одного из самых отвратительных одесских лидеров. Как он был похож в эту минуту на интеллигентного английского дворецкого!
То, что все они сегодня в оппозиции центральной власти мне совершенно понятно, ибо центральная власть этих людей мало волновала и в советские времена. Местная элита – вот главное. Вот великий ориентир. И, поверьте,если бы местная власть ориентировалась на Киев и на Украину, они были бы первыми патриотами, а мы… мы тогда были бы сепаратистами.

Але, судячи з подій, які розгорнулися після конкурсу, цього всього замало.
Ймовірно, певні сили будуть всіляко лобіювати збереження на посаді нинішнього директора.

 

Під час конкурсу в залі були присутні преставники обласного управління культури, які неприховано підтримували одного з кандидтів.

DSCN0516

Здогадуєтесь – кого саме?
Так, діючого керівника музею, який не може сказати, якими коштами буде розпоряджатися наступного року, бо це начебто вирішують без нього.
Зручно  мати такого курівника закладу, який не втручається у питання формування бюджету, правда?

Можна сперечатися щодо його працездатності з огляду на вік та хворобу, можна сумніватися у його управлінських якостях, можна оцінювати його наукову діяльність, але є й дещо інше. Базове.

Людина визнає, що погано володіє державною мовою.
Це вимагається умовами конкурсу, але не в тому справа.
Нинішній директор ОХМ щиро вважає, що найкращі зразки дитячих програм  наразі реалізовані в музеях… де б ви думали?….  Росії, а де ж ще?

Звісно, міряти патріотизм – справа невдячна.
Але чи розуміють всі ті прихильники “кріпкого господарника”, який “зберіг музей в найтяжчі роки безгрошів’я”, що ті найтяжчі роки – прямий наслідок впливу того самого руського міра, типовим носієм якого й є пан Абрамов?

І отут у нас вимальовується цікава картина маслом.
Людина не збиралася брати участь в конкурсі. Але в останню мить все ж таки змінює наміри. Хто її на це вмовив?
В той же час – чиновники від культури явно не переймаються такими європейськими умовностями як конфлікт інтересів.
Їх геть не хвилює те, що їхній протеже не відповідає базовим вимогам до учасників конкурсу й до посадовців комунальних установ.

То може корень проблеми насправді треба шукати не на рівні Художнього музею?
Зрештою, це не перший конкурс на посади керівників закладів культури в нашій області, який проходить зі скандалом.
Може паростки руського міру в кожному такому закладі – то не примха його директора, а загальна тенденция в нашому управлінні культури?
Ми всі добре пам’ятаємо, що 3,5 роки тому наробила та “руська весна” в нашому місті.
Але треба й розуміти, що вона не завжди приходить у вигляді банди бойовиків.
Буває, що її тишком-нишком просувають у суспільство такі от діячі культури.

 

А отже – на сесії облради буде спекотно.
У грудні, або ж на наступній6 якщо гострі питання вирішать відкласти.
І ми мусимо слідкувати за перебігом подій, адже руській мір нас просто так в спокої не залишить

 

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s