Карпатські буйволи через 100 років повертаються до Бессарабії


В середині жовтня в селищі Орлівка Ренійького р-ну Одеської обл., розташованому в дельті Дунаю, було створено експериментальне стадо з 14-ти водяних буйволів карпатського типу.  До нього входять дорослі бики, вагітні буйволиці та маленькі буйволятка.

Ідея відновити поголів’я цих тварин у Придунав’ї належить одеському «Центру регіональних досліджень» («ЦРД»). Разом із Національним Екологічним Центром України (НЕЦУ) в рамках програми «Climate Forum East ІІ» (CFE II) цей надзвичайно цікавий проект вдається втілити в життя.  Частину тварин надав голландський фонд True Nature Foundation, який підтримує відновлення природних екосистем та сталий розвиток громад.

Привезли буйволів із Закарпаття, де збереглася найбільша група цих тварин в Україні. Досвід щодо утримання і поводження з цією великою рогатою худобою надає Мішель Якобі – німецький еколог, який переїхав кілька років тому з Німеччини до України, щоб відновити поголів’я буйволів та сприяти збереженню агро-біорізноманіття Карпатських гір.

Протягом кількох днів після переїзду стада з високогір’я до Придунав’я еколог відстежував поведінку та акліматизацію тварин.  «Буйволи перенесли дорогу добре, – задоволений Мішель, – і добре пройшли адаптацію. Тут для тварин є всі умови: хлів, кошара, пастух, зелена трава. Коли така база – буйволам тут буде  добре»

В Центрі регіональних досліджень вважають, що створення експериментального стада буйволів в с. Орлівка стане прикладом застосування нових видів діяльності на територіях,  які зараз неефективно використовуються, та не підходять для сільгоспвиробництва і для випасу іншої худоби. «Проект модельний, стадо експериментальне,  – пояснює Олег Дьяков, старший науковий співробітник «ЦРД», – впевнений, що наш досвід буде успішним, але остаточну  відповідь матимемо  після зимівлі тварин.  Сподіваюсь, що років через 20 ця порода великої рогатої худоби, яка зараз зникає в Україні, буде багато чисельною і дасть місцевому населенню додатковий ресурс до існування».

Колись в південній Європі було багато буйволів, проте у ХХ сторіччі їх чисельність значно скоротилася. Сьогодні  в Україні живе сотня буйволів: в заповіднику Асканія Нова, на фермах в Закарпатті  та Голосіївському монастирі і відтепер – в Орлівці.

За відсутності відкритої води буйволи можуть  самостійно викопувати невеличкі озера, які приваблюють диких птахів, плазунів та безхребетних і служать осередками біорізноманіття.  Крім того, ці тварини більш пристосовані до нових умов, що прогнозуються кліматологами, менш вразливі до захворювань. «Водяні буйволи виконують багато екологічних функцій і мають сприяти покращенню стану заплавних екосистем дельти Дунаю і Придунайських озер, – коментує Олег Дьяков, – вони є природними меліораторами, що підтримують протоки,  поїдаючи водну рослинність та розчищаючи замулені ділянки». 

Про плани щодо подальшого розведення буйволів в Придунав’ї розповідає Михайло Нестеренко, представник True Nature Foundation в Україні. «У нас вже є ідея на перспективу – створити поголів’я  буйволів на ізмаїльських та вилковських островах.  Весною побачимо перші результати впливу тварин на екосистему. Вважаємо, що буйволи виконають хорошу екологічну роль в цьому регіоні. А поки будемо постійно відстежувати їх поведінку. Багато залежатиме від того, як тварини перенесуть зиму».

 Мішель Якобі також вважає Україну перспективною країною для розведення буйволів. «Коли в країні криза, – коментує Мішель, –  буйвол – сама вигідна тварина. Вона може їсти сіно, вербу і в той самий час давати жирне молоко, орати землю та тягнути важкі вози».

Орлівка стала однією з пілотних громад, які почали роботу по адаптації до зміни клімату. Всього таких громад в Україні чотири.  За ініціативи орлівської громади в 2015 р. було розроблено План дій з адаптації села до наслідків зміни клімату. Це – комплексні заходи, серед яких енергетичні плантації, випас, розведення худоби, туризм, рибальство.  Європейським Союзом та Австрійським Червоним Хрестом було виділено на реалізацію цього локального проекту з комплексного використання ресурсів заплав приблизно 10 тис євро. «Вже за місяць вступить в дію Паризька кліматична угода, яку Україна ратифікувала цього року. Для України це означає початок роботи над розробкою як національної стратегії по адаптації до змін клімату, так і локальних стратегії та планів дій з адаптації для кожної громади. Саме тому досвід Орлівки є дуже важливим – це фактично приклад, якому можуть слідувати інші громади, – зазначила Надія Артем’єва, координатор проекту з адаптації до змін клімату від НЕЦУ,  –  місцева громада, місцеві активісти, Центр регіональних досліджень зробили  роботу, яку в Україні до них не робив ніхто» .  

Зараз поблизу с. Орлівка в заплаві водно-болотного угіддя міжнародного значення «Озеро Картал» створюється екологічний парк.  Це своєрідна модель збереження і комплексного використання природних ресурсів заплав з відновленням та збереженням місцевого ландшафту і біорізноманіття.  Буйволи мають приваблювати туристів і розглядаються як один найбільш цікавих об’єктів для спостереження. «В екопарку плануємо створити мінімальну інфраструктуру: тропи, вказівники, інформаційні стенди для людей, які хочуть  більше дізнатися про цінності Дунайської пойми, про орнітофауну, місцеві види рослин та тварин, культурні особливості регіону», – ділиться планами Олег Дьяков.

Місцеве населення буде залучено до обслуговування парку: прийом туристів, охорона, випас буйволів, отримання молока,  лімітоване виробництво молочної продукції. Планується створити 5 робочих місць (гіди, пастух, охоронець, виробник сиру). Крім того, місцеві мешканці  будуть залучені до  використання  енергетичного потенціалу парку та заготівлі біомаси (верби та очерету).

Проект створення експериментального стада буйволів в Орлівці використовує досвід Всесвітнього фонду природи WWF в Україні з реінтродукції великих травоїдних на о. Малий Татару в дельті Дунаю. «Цей проект є прикладом рішень “для громади і для природи”, бо вселені буйволи допомагають місцевій громаді як цікавий туристичний об’єкт, а також допомагають підтримувати та відновлювати екосистеми в дельті Дунаю. Стале майбутнє саме за такими рішеннями, де виграють всі», – прокоментувала оселення буйволів в Орлівці Наталя Гозак, представник WWF та регіональний координатор проекту «Climate Forum East II». 

Міні-проект «Комплексне використання ресурсів заплав», який включає створення експериментального стада буйволів, реалізується в рамках програми «Climate Forum East II» (CFE II) за фінансування ЄС, ADA і Австрійського Червоного Хреста. CFE II сприяє об’єднанню громадських організацій та підвищенню їх здатності ефективно брати участь у діалозі з владою на різних рівнях в питаннях адаптації до зміни клімату.

Джерело – прес-центр Paritet

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s