Іван Юсипів. Серія “Герої Одещини”


Юсипів Іван Романович народився 31 травня 1993 року. Ваня зростав у дружній селянській родині, що проживала і проживає в с. Сирітському-I, Ширяївського району, Одеської області. Був наймолодшим, третім сином. Батьки виховували дітей дружніми та працьовитими. Старші брати – Роман та Руслан – дуже любили молодшого братика, опікувались ним, захищали, коли в цьому була потреба.

Пішовши до школи, Ваня швидко адаптувався до шкільного життя.  Веселий, життєрадісний, брав активну участь у житті класу та школи: був незмінним учасником шкільної команди КВК «Веселі бджілки», ведучим шкільних свят, захищав честь школи на різних спортивних змаганнях. Серед однокласників мав багато друзів. Після закінчення школи Іван навчався в Одесі на шофера і електрослюсаря. Коли прийшов час, пішов служити до лав української армії. Нагороджений грамотою за відмінну службу, вона й досі зберігається у батьків. Відслуживши, повернувся додому, влаштувався на роботу в Одесі. Зустрів свою долю, мріяв про щасливе життя з коханою дівчиною Інною, будував плани на майбутнє. Але події на Сході зруйнували всі плани. Роман та Іван не сховались від мобілізації, а, отримавши повістку із військкомату, пройшли медичну комісію і 1 серпня розпочали службу в 28-й ОМБР. Два місяці проходили перепідготовку Широкому Лану. В зону АТО брати Юсипови потрапили жовтні 2014 року. Іван та Роман завжди були разом, підтримували один одного. Ваня мав звання старшого солдата. Приїхавши у короткострокову відпустку додому, 23 грудня 2014 року Іван одружився й пообіцяв молодій дружині, що все у них буде добре.

yusipovbig

Ось що розповідають товариші по службі про його останній бій: «10 березня 2015 року приблизно о 16.00 троє наших військових пішли встановлювати «розтяжки» для оборони блок-поста в с. Славному, Мар’їнського району, Донецької області. Через півгодини вони доповіли, що натрапили на «Урал» з піхотою противника, в якому було 20-30 бойовиків. Українські військові вступли в бій і попросили прислати підкріплення. Після цього командир блок-посту прийняв рішення вислати на підмогу БМП та МТЛБ із зенітною установкою. Ваня був водієм і командиром МТЛБ (машина-тягач легка броньована), а його брат керував зеніткою. Приблизно о 16.30 прогримів вибух: це зірвалася протитанкова фугасна міна, яку ворог заклав напередодні вночі. БМП вдалося проскочити, а от братам не поталанило – Іван загинув відразу, а Романа вибуховою хвилею відкинуло в сторону – він отримав перелом ноги. Це був бойовий виїзд, і Іван загинув у бою. Він був добріим і світлим хлопцем, який завжди всім допомагав. Його любили та поважали всі – від комбата до місцевих жителів. Він справжній Герой, справжній солдат і командир».

Похований в с. Сирітське Перше, Ширяївський район, Одеської області. Йому мало б виповнитись 22 роки.

Шануючи пам’ять про відважного воїна – земляка, педагогічний та учнівський колективи Новоєлизаветівської ЗОШ I-III ступенів, де навчався Іван Юсипів, зібрали кошти на виготовлення меморіальної дошки, яку було встановлено на фасаді школи 29 травня 2015 року. В її урочистому відкритті взяли участь батьки  Валентина Петрівна та Роман Семенович, його брати – Руслан та Роман, учнівський та педагогічний колективи, представники райвійськкомату, громадських організацій, односельчани.

50081-memorialjnaya-doska-pogibshemu-v-ato-poyavilasj-v-sele-na-severe-odesskoj-oblasti-big12166071_559303877570475_1306036230_n

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s