Не для велосипедистів, не для автовласників і не для пішоходів. Так для кого ж тоді Одеса?


Колись, ще у 2011 році нинішній керівник КП “Одес Транс Парксервіс”  з таким  гаслом розпочав боротьбу з розводом на гроші, через який хвацькі ділки здирали гроші з автовласників при кожній спробі десь припаркуватися.

Завдяки новій посаді боротьбу з шахраями вдалося піднести на якісно новий рівень – мужичків типової зовнішності, з типовими повадками та в типових жовтих жилетках на вулицях відчутно меншає.

З такою поширеною практикою Сергій Дубенко теж пропонує боротися.

Фото Олега Шпака
Думаєте, скоро настане рай для автомобілістів?
Нічого подібного.
Поточне завдання КП – звільнити від припаркованих авто тротуари для безперешкодного руху пішоходів та проїжджу частину вулиць де регулярно утворюються пробки.


Справа потрібна, не питання.
Але ж куди подінуться автівки після того, як скрізь облаштують стовпчики, напівсфери та інше захисне приладдя? Вони зависнуть у повітрі?
Їздитимуть без зупину по звільнених від пробок вулицях?
Адже про облаштування повноцінних паркінгів із вмісткістю, обрахованою принаймні по кількості зареєстрованих в МРЕО авто, наразі не йдеться. Принаймні – вголос.

З велосипедистами у нас особливо й не панькалися ніколи. Як вони виживають у місті з таким жвавим рухом, з такими поганим дорожним покриттям й за відсутності належної розмітки – суцільна  загадка.
І хоч нам пообіцяли, що створення вело-інфраструктури вже не спинити, видимих ознак того процесу досі не видно, а “Критична маса” все більш актуальна.

Про те, як в Одесі турбуються про користувачів громадського транспорту зайвий раз розповідати нема сенсу. Й стан маршруток, й міськелектротранспорту давно вже не викликають ні в кого жодних ілюзій.

То може місто любить своїх пішоходів?
Наче й тротуари ж саме для них звільняє…
Якби ж…

Одним з проявів “турботи” про пішоходів (та й інших учасників дорожнього руху заразом) є поширена практика стихійних, але перманентних зупинок маршруток безпосередньо на “зебрі” або впритул до світлофору.

Вулиця Пастера. Мало того, що на недовгій вулиці є принаймні чотири зупинки маршруток, просто на пішохідному переході біля корпусів МедУніверситету, ОНУ та “Холодильника”, так дві з них ще й зухвало нанесені на гугл-карту
Знімок екрана 2015-09-29 о 19.34.50

На тій самій гугл-карті в режимі перегляду вулиць можна легко побачити людей, які звично чекають на маршрутку у місті, де вона начебто не має права зупинятися згідно ПДД

Знімок екрана 2015-09-29 о 19.32.56
IMG_3801
Знімок екрана 2015-09-29 о 19.32.07

Такі типові картинки, звісно, можна побачити не лише на Пастера. І вирішити проблему не важко. Треба просто жорстко контролювати дотримання водіями маршруток правил дорожнього руху і не треба винаходити велосипед.

Інша історія – це доступність та доцільність пішохідних переходів.

Вулиця Балківська.
Колись був задум перетворити її у складову частину траси “Північ-Південь”. За таких умов, згідно ДБН В.2.3-5-2001 (який підпорядкований якимось інженерним міркуванням і точно приймався не для людей) пішохідні переходи тут мають траплятися раз на 300 метрів. Насправді відстані ще більші.  А світлофори розташовані не так для пішоходів (схоже про них ніхто й особливо не думав), як для забезпечення такого-сякого розвороту транспортним засобам.

Можливо, коли б тут була облаштована сумнозвісна траса, на ній би якось (?) передбачили и переходи. Саме “якось”, бо підземні тут точно не вийде поробити.
От і змушені пішоходи перебігати  дорогу де і як вже вийде  аби потрапити на автовокзал, зупинку міського транспорту, в аптеку чи супермаркет.

Знімок екрана 2015-09-30 о 20.48.04

Другий приклад подібної “пристосованості” міської інфраструктури  для пішоходів можна легко знайти на Польському спуску.
Маємо тут сходи з вулиці Леха Качинського (колишньої Польської), які закінчуються… нічим.
Хто може собі уявити, про що думав проектувальник, коли сходи виходять на вузеньку смужку тротуару з сильним нахилом і впираються в парканчик, який ні від чого не захищає, на дорозі доволі інтенсивний рух, напрости – бізнес-центри з банками та іншими корисними сервісами, а до переходу – кілька десятків метрів вгору ще й через нерегульоване перехрестя? IMG_3784 IMG_3789 IMG_3790 IMG_3791 IMG_3793image

Для порівняння – як облаштований пішохідний перехід там, де до людини справді ставляться з турботою та повагою.

І, мабуть, вже зовсім окрема тема – облаштування пішоходних переходів для людей з особливими потребами. Зручно та безпечно, правда?
Це – перетин вулиці Гаванної та Ланжеронівської. Як уберегтися візочникам від колес автомобіля, водій якого не повороті той пандус завчасно й не може побачити?

ланж

То для кого ж в Одесі все ж таки облаштована міська транспортна інфраструктура? Чи є у нас урбаністи, які здатні виробити цілісну концепцію зручності та безпеки? Адже на випускників за спеціальністю “Міське будівництво та господарство”  в цьому питанні мабуть краще більше  не розраховувати…

Одеса має дуже амбітні плани щодо туристичної привабливості. Але ж кожний турист – це або водій, або користувач громадського транспорту, або велосипедист, або ж пішохід, чи не так?

Автор – Людмила Ямщикова

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s