Книга пам’яті

На цій сторінці будуть зібрані в алфавітному порядку посилання на наші публікації з серії «Герої Одещини», яку ми анонсували так:

Інфопростір розпочинає серію статей про Героїв АТО, які не повернулися додому. Ми хочемо створити Книгу Пам’яті про всіх загиблих Героїв Одеського регіону, яку потім видати та роздати по школах та бібліотеках області. Запрошуємо волонтерів, побратимів, журналістів приєднатися до створення цієї серії.

Загальноукраїнська Книга пам’яті

Загиблі Герої Одеського регіону (ім’я містить посилання на розгорнуту публікацію)

	Агапий Иван Иванович, с. Павловка, Арцизский район
	Олег Андрієць народився 23 квітня 1973, с. Вертіївка, Ніжинського району, Чернігівської області. Ообіймав посаду начальника відділення супроводу інформаційно-телекомунікаційних систем 26-го прикордонного загону Південного регіонального управління (м Одеса) Державної прикордонної служби України. Загинув близько 21.00 1 вересня 2014 року. Згідно з Указом Президента України № 747/2014 від 29 вересня 2014 року, “за особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України”, посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
	Женя Атюков  (Майори)
	Сергій Бедрій, Кодима, загинув влітку 2015
	Дмитро Васильєв. Народився 4 березня 1986 року в м. Макарів – 1, Київська область. Закінчив Чорноморську загальноосвітню школу Комінтернівського району, в 2001 р. вступив до Одеського військового ліцею. Указом Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 року, «за особисту мужність і героїзи, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Загинув 31 травня 2015 року між с. Славне і Новомихайлівка Докучаєвського району Донецької області. Похований в с. Чорноморське Комінтернівського району.  25 червня 2015 року на будівлі Чорноморської загальноосвітньої школи, де навчався Дмитро Васильєв, була відкрита меморіальна дошка.
	Леонід Галайчук. Народився 18 вересня 1991 року у с. Обжиле. З 2015 року військовослужбовець 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти. Загинув 17.03.2017 року поблизу села Водяне (Волноваський район) Донецької області, на маріупольському напрямку від розриву міни, виконуючи бойове завдання.
	Василь Гончарук. Народився 9 травня 1993 р. у Савранському району.  Проходив службу у 36 Десантному-штурмовому батальйоні морської піхоти Військово-Морських Сил ЗС України, моряк. Загинув 4 липня 2016 р., біля 20.00 позиції українських вояків біля с. Широкіно Новоазовського району Донецької області
	Олександр Гуменюк. Батя. Народився 5 серпня 1964 році в с. Ясеново Друге, Любашівського району Одеської області. Професійний військовий. Сформував добровольчий батальйон територіальної оборони «Київська Русь», сам його і очолив. У ніч з 14 на 15 серпня поблизу міста Дебальцеве  отримав смертельне поранення зі снайперської гвинтівки. Указом Президента України №660/2014 від 21 серпня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявленні у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання військового обов’язку»  Олександр Леонідович Гуменюк нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно.Указом № 1 від 4 червня 2015 року нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно). Звання полковника також отримав посмертно.
	Олександр Друзь. Народився 1 серпня 1995 року в смт Любашівка. Рядовий 28-ї ОМБР. Загинув 16 серпня 2014 року під час обстрілу з БМ-21 «Град» в районі с. Благодатне Донецької області. Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
	Дмитро Іванов. народився 22 липня 1987 року в місті Ананьєві. З вересня 2014 р. служив у батальйоні «Донбас», мав позивний «Спасатєль» – стрілець-санітар 5-го відділення 3-го взводу спеціального призначення. Загинув 24 травня 2015 р.  близько 12:45 під Широкиним. Указом Президента України № 546/2015 від 15 вересня 2015 року, “за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
	Олег Кислицький, Народився 30 березня 1983 р., с. Молога, Білгород-Дністровський район, Одеська обл. Останній раз на зв’язку Олег Кислицький був 6 серпня 2014, 25.11.2015 Указом Президента України № 663/2015 «Про відзначення державними нагородами України»  нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
	Борис Кифаренко. Народився 11 квітня 1974 р. у с. Демівка Чечельницького району Вінницької області. З квітня 2014 р. – командир 121 окремої бригади зв’язку оперативного командування «Південь» (в/ч А1214). 4 вересня 2014 р. з полковником Кифаренко прощалися у Будинку офіцерів в Одесі. Указом Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 року полковник Кифаренко Борис Борисович нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
	Дмитро Рожков. Народився 10 червня 1979 р. в м. Котовськ, Одеської області. Воював в «Айдарі». Під Щастям, с. Весела Гора, 05.09.2014 рота Дмитра попала у засідку. Загинула майже вся рота. Тіло Дмитра було поховане під Старобельском як «невідомий захисник». Перепохований у м. Котовськ.
	Василь Пихтєєв. Народився 8 грудня 1983 року у селі Григорівка Комінтернівського району. Призваний 28-ої ОМБР 31.07.14. Загинув у бою під Мар’їнкою 03.06.15 від кулі снайпера. Біля ЗОШ №2  м.Чорноморська (Іллічівська), де він вчився, було відкрито мармурову дошку. За особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Указом Президента № 37/2016 нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посметрно).
	Тарабанов Вадим Олександрович, 23 травня 1991 року народження, мешканець села Гвоздавка Миколаївського району
	Володимир Тітарчук. В свій час працював в Одесі у патрульно-постовій службі та дільничним, але після того як на нього, по замовленню, наїхала машина, був змушений повернутися до батьків у Чернігів. У березні 2014 Володимир пішов добровільно до лав армії, бо вважав, що його досвід танкіста може знадобитися. Став відомим «кіборгом» Донецького аеропорту на призвисько «Іванович», «теща». Загинув 17 жовтня 2014 під ДАП.
	Олександр Хмеляров. Народився 20 січня 1989 року в с. Кам’янка Ізмаїльського району. З перших днів на передовій, брав участь у звільненні Слов’янська, Дзержинська та багатьох інших населених пунктів. Був нагороджений медаллю “За військову службу Україні”, нагрудним знаком “За зразкову службу” та багатьма іншими. Загинув 4 березня 2016 року під Докучаєвськом.
	Олександр Цибульський. Народився 8 березня 1994 року у селі Бранкованове Ширяївського району. У січні 2014 року пішов на військову службу за контрактом. Служив у 28-й ОМБР.  Загинув 16 серпня 2014 року поблизу населеного пункту Благодатне Донецької області. На фасаді Ширяївської ЗОШ І, ІІ ст. № 2 встановлено Меморіальну дошку. Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
	Володимир Чельма. Народився 1 травня 1972 року в місті Ананьїв Одеської області. 1 лютого 2015 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 30-й бригаді, потім переведений до 53-ої окремої механізованої бригади. Помер 2 березня 2016 року у шпиталі міста Києва, після трьох місяців перебування в комі.
	Андрій Шаповал (Повстанське)
	Віталій Шум народився 10 грудня 1984 року в м. Іллічівськ, в лавах ЗСУ – з 12 березня 2014 року. Загинув між 18-ю та 19-ю годинами 16 липня 2014 року.  Hагороджений орденом третього ступеню «За мужність» посмертно.
	Іван Юсипів. Народився 31 травня 1993 року в с. Сирітському-I Ширяївського району. Пазом з братом Романом служив у 28-й ОМБР. Загинув 10 березня 2015 року поблизу блок-поста в с. Славному, Мар’їнського району, Донецької області.  29 травня 2015 року на його школі встановлено меморіальну дошку.